Cocaine 99% Александров

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Как я купил кокаин и катался на катамаране по канализации

Але, мажоры и мажорки! Разбираетесь в закладках? Ща я расскажу историю, что щипнул за недорого свои первые кокаинчики и как после этого прокатился на катамаране по самострою в виде прогулки по канализации. Погнали, ребята!

Ну, вот я фланировал по дворам, отмахивался от занятий в универе, а тут в группе "телега" скинули контакт чувака, который мог сделать клевый лютый хороший товар. Я сразу решил, что надо рискнуть и закатить шоу. Чтобы не явиться на продажу с пустыми руками, я решил закупиться еще и заветным зеленым листиком - дудкой с наркотом.

Поехал, значит, по указанному адресу, но таких мутных дел не стоит делать без GPS-навигатора. Очень полезная штука, особенно если ты уже сеешь последние копейки на иглу, чтобы найти недешевый товар. Легко вбиваешь адрес, и у тебя на экране маячит точное местоположение.

Подъехал я к месту встречи, но все как-то странно: дом обветшалый, окна разбиты, а вокруг одни морды придурков-бандитов. Я чуть не прос...ся, отказался от своего желания делать переправку, но потом взял себя в руки и решил позвонить по номеру, что мне прислали. "Дарова, братан, - сказал загадочный голос по телефону. - Ты что, решил в первый раз бухарить? Сходи в контору напротив. Они тебя проведут. И не забудь сказать фразу: 'Через нос кота наркот пусть проблюют'."

Я подумал, что все это совсем непонятно, но я ведь не дурак, я эту фразу наизусть выучил. Поблагодарив бандюков за информацию, я двинулся в указанном направлении. И что вы думаете? Напротив действительно была контора, но не ширмы или аптеки, а магазин детских игрушек. Ну, ничего, подумал я, ну, может, они тут решают свои дела. Подошел я к регистрации, сказал фразу, и меня провели внутрь.

Внешний вид здания меня никак не обрадовал: грязные стены, битый пол, и все в этом роде. Но дальше все стало еще интереснее. Вошел я в комнату, где сидела четверка мужиков в шуточных шапках и праздничных фартуках. Они пристально на меня смотрели, а один из них, явно главный, сказал: "Ну, ты готов закатить шоу?". "Да, господин, - ответил я с украденной уверенностью. - Через нос кота наркот пусть проблюют!"

Тут они все встали, начали аплодировать и хором закричали "Молодец!". Я, конечно, был очень смущен, ведь я не понимал, что это за цирк. Но потом оказалось, что это была их закодированная фраза для проверки. Я был принят в их крутой наркоклуб. Мне даже вручили специальную карточку со скидкой на будущие покупки.

Ну вот, я уже счастливый обладатель кокаинчиков и дудки, а значит, смело отправился на катамаране в подземное путешествие по канализации. Честно говоря, кататься на такой дерьмовой лодке по грязной воде не самая приятная затея, но когда внутрь вкатываешь химию, то все вокруг становится ярким, красочным и интересным. А взять кофе в руки и фотографировать селфи с наркотическими кайфами - это просто пик самого клевого экстрима!

кричу я ухмыляясь, - Это в моей новой студенческой реальности! #НашиПобедят"

Но, чуваки, не стоит относиться к этим темам легкомысленно. Это серьезные грабли, и я сам это понял. Ты можешь быть взрослой мафией, раздавая закладки и всякие гадости, но в итоге поймешь, что это не твоя жизнь. Это не твой сольный ритм, это лишь бег по краю пропасти. И лучше своей жизни просто не слишком открываться перед новыми опасностями.

Так что, ребята, встречаюсь с вами на земле, но без наркот, потому что реальная жизнь - это самое ценное, что у тебя есть. И вся эта химия - это лишь искусственная замена настоящему счастью.